Болгарія - власний досвід.
Почну мабуть з того, що ця поїздка планувалась уже давно. Закордон я виїжджав вперше, тому перед поїздкою трохи нервував. Перше питання яке виникло як їхати, ким, чим, і таке інше. Порившись в просторах інтернету з знайшов декілька автобусних турів середньою вартістю туру 7000 - 10000 грн. на 10 днів на 2-х дорослих і одну дитину, з включеним сніданком. Моя вам порада ніколи не беріть такі тури, нижче поясню чому.
Вибір турфірми. Їхати ми троє яз сестрою і племінником. Спочатку ми вирішили скористатись Луцькою турфірмою Makintour, подзвонивши на їхній мобільний номер та взнавши розцінки, доречі досить дешеві, ми відмовились від їхніх послуг по одній простій причині - передача документів в Луцьк, не те, щоб ми не довіряли компанії проте з передачею паритись не хотілось.
Тоді ми звернулись в Чернівецьку туристичну фірму Крайс. Наведу розцінки: віза+страховка(5Є) = 45+45+10Є; дорога (туди-назад) = 60+60+60Є. Готель ми не брали, бо домовились з однією віллою Радіана в селі Равда, про бронювання номерів, номер коштує для двох дорослих і однієї дитини (2+1) = 18Є день.
Обмін валюти. В зв'язку з недавніми подіями курс євро різко піднявся і становив в НБУ 16,40грн за Євро, в банках курс від 16,40 - 16,80, але як завжди готівки в банках немає, тому ми поміняли в місцевого мінили по курсу 16,65.
Фотографії. Один факт про який ми дізнались на фірмі, що тре ще зробити фотографії 3*4см, для візи, на фотографії пішло по 25 грн. з чоловіка, які нам зробили за п'ять хвилин.
Документи. Обов'язково якщо ви їдете з дитиною до 16-ти років, потрібно вклеїти фотографію дитини собі в закордонний паспорт. Діти до 16-ти років мають їхати у супроводі 2-х батьків, або одного з батьків і поручителя. Ще один нюанс, одинокі матері обов'язково мають взяти з архіву РАЦСУ довідку, яка підтверджує, що батько записаний зі слів матері. Ксерокопія довідки передається через фірму в посольство, а оригінал потрібно мати з собою при перетині кордону, ми ж оригінал довідки провтикали вдома.
Виїзд. Виїжджали ми в 12-й годині ранку, від нашого стадіону "Буковина", прямо перед автобусом ми отримали посадкові талони, страховку, і паспорти з візами. Всі місця були зайняті. Здавши багаж ми зайняли свої місця. Ще одна особливість даного автобусу - в них є лежачі місця.
Перетин кордону. Підїхавши до митниці водії сказали вийти в туалет, бо наступна зупинка через 4ри години буде, а туалета в автобусі нажаль немає. Війна і тут поставила свій відбиток, усі митники в камуфляжній формі в синіх беретах з вогнепальною зброєю, ще не так давно - білі сорочки, сині брюки чи спідниці і посмішки на обличчях, а тепер туристах заборонили фотографуватися коло кордону. І тут коли дійшла наша черга перевірки документів, водій оголосив: - Готуємо закордонні паспорти на тому місці де фотографія, матері з дітьми, повідомляємщо їдемо з дитиною і даємо доручення на дитину. Отут то ми з сестрою і зрозуміли, що лоханулись не взявши з собою цю довідку. Жінка-митник підійшовши до нас, збираючи документи - подумала, що ми чоловік і дружина - прізвище то одне. Проте все вирішилось без проблем, правда довгенько ми чекали на митниці, десь цілу годину.
Все Україна за спиною, паспорти нам віддали і ми уже в Румунії. Ще раз провірка документів, на цей раз лише закордонні паспорти, відносно швидко пройла ця процедура. І ми поїхали далі до кордону з Болгарією.
